Йоґа, спорт і адреналін — що спільного?

Є думка, що чим рідше працює серце, тим економніше і «краще» воно працює. Як приклад часто наводилися серця людей, які професійно займаються спортом. Їхній ритм серцевих скорочень схильний до брадикардії, більш рідкісного пульсу.
Є група лікарських засобів (бета-блокатори), які уповільнюють ритм серця завдяки зменшенню впливів симпатичної нервової системи. На початку 1980-х років з’явилася теорія, що застосування бета-блокаторів через зменшення частоти ритму, може підвищити якість тренувань професійних спортсменів. Однак ця теорія не виправдала себе. Так, бета-блокатори уповільнювали ритм серця, але не сприяли збільшенню витривалості спортсменів, а навпаки, — знижували її, знижували швидкість реакції.
Цікавий парадокс!
Виходить, коли ми намагаємось зменшити навантаження на серце, блокуємо впливи симпатичної нервової системи, то добиваємося зворотного ефекту для всього організму. Отже, справа не тільки в частоті серцевих скорочень. Виходить, що зменшуючи вплив симпатичної нервової системи, ми позбавляємо організм певних можливостей.
Для мене наочним прикладом, який ілюструє причини неспрацьовування цієї теорії, стало наше дослідження, у якому вивчався вплив на організм передньо-прогнутих, задньо-прогнутих, скручених, перевернутих асан і пранаям методом ехокардіограми. У дослідженні брали участь 10 осіб (4 чоловіка, 6 жінок), віком від 25 до 34 років. Показники оцінювалися в стані спокою до входу в асану, в асані через 1 хвилину, після виходу з асани.
Під час проведення ехокардіограми у процесі дослідження, протягом виконання асан у практикуючих спостерігався ефект «гіперкінезу» (gyper- понад, дуже; kinesis- рух) міокарда. Гіперкінез характеризується посиленням показника фракції викиду вище 75 %, показника скоротливості міокарда вище 45 %. Одним із механізмів його виникнення є бета-адренергічна стимуляція, яка виявляє на міокард два протилежних, але підсилюючих один одного ефекти: люзітропний (посилене розслаблення) і позитивний інотропний (посилення скоротливості). Шляхи впливу бета-адренергічної стимуляції — через прямий вплив адреналіну, який виробляється в надниркових залозах, і через вплив симпатичної нервової системи. Ефект реалізується через зміну швидкості припливу, захоплення і звільнення іонів кальцію усередині клітин міокарда.
Вплив симпатичної нервової системи не тільки прискорює пульс. Він посилює «розмах» і силу скорочення серцевого м’яза. Завдяки цьому, зростає сила м’язових скорочень, поліпшується витривалість, стерпність фізичних навантажень. Також, одним з ефектів симпатики є вплив на перерозподіл кровотоку — посилення відтоку крові від внутрішніх органів, і приплив крові до головного і спинного мозку, скелетних м’язів.
Симпатична нервова система посилює силу скорочення міокарда, завдяки поліпшенню розслаблення міокарда — підвищується обсяг крові, який викидає серце під час кожного скорочення — підвищується ефективність роботи серця. А ефект перерозподілу кровотоку підвищує готовність тіла до максимально ефективних фізичних навантажень.
В ході дослідження виявлено, що виконуючи переднепрогнуті асани, ефект гіперкінезу виявляється частіше. Це можна пояснити тим, що цей різновид асан посилює дію симпатоадреналової системи на міокард. Також необхідно зазначити, що виконуючи пранаями, ефект гіперкінезу виявлявся з частотою до 80 % (під час виконання Сур’я-вілома). Це свідчить про виражену стимуляцію адренергічної системи в цій практиці.
Зараз бета-блокатори в спорті використовуються для придушення зайвого збудження, зменшення тремору в таких дисциплінах як стрільба кульова, стендова стрільба з лука. Застосовуються в медицині для лікування кардіологічних хворих.
Методи йоґи і йоґотерапії за впливом на організм багатогранні й дивовижно точні. І завжди є можливість підібрати необхідний дозований вплив на тіло. Передньо-прогнуті асани, пранаями, через посилення впливу симпатичної нервової системи є унікальним способом для тонкого, максимально природного підвищення витривалості серцево-судинної системи, сили серцевих скорочень і загальної витривалості практикуючих.
Сучасні методи дослідження надають своєрідне «віконце», зазирнувши через яке, можна дізнатися нові закони і принципи життя свого тіла. А, вивчаючи їх, знаходити нові шляхи, аби змінити себе.
Автор: Ольга Головня, Львів 2014