библиотека йоги

Словник (санскритських) термінів йоґи

Йоґа — традиція, що вже більше 20 століть стистематизує знання про розвиток особистості.

На цій сторінці ми описуємо значення слова із нашого йоґівського словника.

Не всі слова в цьому словнику є санскритськими, адже розвиток притаманний усьому людству.

шабда-шатакам

цей словник починався зі ста слів, тому його першою назвою було «шабда-шатакам» — «сто слів». Сьогодні слів суттєво більше, а розділ став «словником йоґи».

абгʼяса, авадхута, авідья, адвайта, аджня, ананда, анахата, анґа, апана, апаріграха, апоха, артха, асана, астея, атман, аханкара, ахімса, аюс

бандга, басті, брагман, брагмачарʼя, Будда, буддгі, бгакті-йоґа, бхікшу

вадавайрагʼя, варни (касти), васана, ввʼякта, Веди, вівека, віджняна, вікальпа, вікшипта, вічара, вітарка, вішуддга, врітті, вʼякта, вʼяна

дая, даршана, двандвата, дева, джалпа, джапа, джива, джіван-мукта, джняна-йоґа, дзен, дрішті, дукга, дгарана, дгарма, дгʼяна.

екаґрата

індрії, ішварапранідгана, йаті, йоґа, йоґа–нідра, йукта

кайвалья, кама, карма, карма-йоґа, кармапхала, каруна, клеша, коша, крія, кундаліні, кшама, кшипта

лайя-йоґа, ліла

майтрі, майтхуна, мая, манас, маніпура, мантра, мантра-йоґа, мауна, медитація, мокша, мудіта, мудра, мудга, муладгара, муні

оджас

раджа-йоґа, раджас

пашу, пракарана, пракриті, прана, пранаяма, пратьягара, пунья, пуруша

садгака, садгана, самадгі, самана, самарасʼя, самʼяма, сансара, санскара (самскара), сантоша, саньясін, саттва, сатʼя, сахаджа, сахасрара, свадгіштгана, свадгʼяя, сварупа, со-хам, сукха

тамас, тапас, таттва, теджас, тьяґін

удана, упекша, унмеша,  хатха-йоґа, чакра, чітта,  шакті, шауча, шунья, яма, ятна.

склад Ом ॐ oṃ

з точки зору традиційної граматики священний склад Ом ॐ як і всі санскритські слова має морфологію.

Він утворений від кореня аv — "захищати" [अव्]{अ} पालने та суфікса -m. Явищем сампрасарани (редукції приголосної до відповідної голосної), в перетворилось на у.

Від цього ж кореня походить санскритське слово avi "вівця". Логіка проста — вівця захищена шерстю. Латинська назва яйця — ovum — також від цього кореня.

Cкладу Ом присвячено текст «Мандукья Упанішада»
eṣaḥ sarveśvaraḥ eṣa sarvajñaḥ eṣaḥ antaḥ yāmi eṣaḥ yoniḥ sarvasya prabhavaḥ api āyau hi bhūtānām ॥ 6 ॥

Він владика всього, він все знає, він внутрішній контролер, він джерело всього, він початок і кінець істот.

абгʼяса अभ्यास abhyāsa

Слово утворене коренем ās, що має аж три значення «бути/сидіти/кидати» та приставкою abhi «назустріч». Існують різні можливості перекладу його етимології: або «вчинення так, аби щось було» або «сидіння навпроти (того, хто коригує)». У лексичному вживання означає «багаторазове повторення», «вправи».

Однозначного перекладу слова ми не можемо надати, адже в різних текстах слово використовують у різних значеннях. Абгʼясу зустрічаємо в Йоґа-сутрі як спосіб усунення когнітивних викривлень шляхом стійкості свідомості:
abhyāsa-vairāgyābhyāṃ tan-nirodhaḥ॥1.12॥

Припинення цих [когнітивних викривлень] [досягається] абгʼясою та вайрагʼєю.
tatra sthitau yatno’bhyāsaḥ ॥1.13॥

Абгʼяса — це зусилля (ятна) у стійкості [свідомості].
Обидва ці рядки Йоґа-сутри конотують до шостого розділу Гіти:
asaṃśayaṃ mahābāho mano durṇigrahaṃ calam ।
abhyāsena tu kaunteya vairāgyeṇa ca gṛhyate॥6.35॥

Безперечно, розум рухомий і складнокерований, о Великорукий, але його слід утримувати шляхом абгʼяси та вайрагʼї, о Каунтея.
Цитати — А.Сафронов. «Йоґа: історія ідей та поглядів».

авадгута अवधूत avadhūta — один із синонімів йоґіна, який практикує.

Етимологічно — пасивний дієприкметник від приставки ava «розʼє» і кореня dhū «трястись». Авадгута — розʼєднаний з потрясінням.

У текстах зустрічаємо Сіддга-сіддганта-паддгаті:
kvacid bhogī kvacit tyāgī kvacin nagnaḥ piśācavat। kvacid rājā kvacācārī so’vadhūto’bhidhīyate ॥6.20॥

Іноді той, що насолоджується, іноді йоґін, іноді оголений, подібний до пішача, іноді цар, іноді вчитель — таким є авадгута (йог, який практикує).
Цитата — А.Сафронов. «Йога: история идей и взглядов».

атман आत्मन् ātman

В розмовному санскриті атман — зворотний займенник першої особи «себе» (self). Тому «атма-джянам» можна перекласти як «пізнання себе».

Існує кілька гіпотез щодо етимології цього слова:
1. іменник утворений від кореня at «нескінченно рухатися» суфіксом man, який створює абстрактний іменник. Тобто атман — це «нескінченно рухомий», що конотує до всесвіту. У цьому сенсі пізнання атману — це пізнання світу.

2. від кореня avaa «дути всюди» та слова tman «життєвий подих» «повсюдний подих життя».

3. від кореня an «дихати». Слову присвячена окрема сторінка бібліотеки.

медитація

«Медитація» – слово походить від латинського meditare (розмірковувати, рефлексувати).

До філософського звичаю слово потрапило завдяки Декарту у XVII столітті. В XX столітті завдяки першим перекладам із санскриту, слово потрапило в йоґу.

У санскриті не виникло терміну, що охопив усі практики з тими частинами себе, які ми називаємо «памʼять», «увага», «відчуття», «мислення».
Чи можна вважати медтацією будь-які дії з увагою, почуттями, мисленням — блукання думок від обʼєкта до обʼєкта колом, вивчення інформації напамʼять, безконтрольні згадки, фантазування?
Якщо вважати медитацією свідомі дії, що мають мету, то не всі види психічної активності є медитацією. Адже не всі вони є свідомими, більшість виникає мимоволі.

Ми визначаємо медитацію не лише за формою, але також і за ефектом— народженням екзистенційних переживань, появою глибинних і стійких трансформацій особистості людини.

Медитація поєднує психічну активність та екзистинційне переживання. Тобто змінює самовідчуття, мотивацію, ідентичність, немов "розганяє" психічне до духовного.

Найбільш широкий список медитацій наведений в тексті Віджняна-бгайрава-тантра.

Слова «ведійський» и «ведичний»

уривок статті на каналі «Пробковий шолом»

Загальновідомо, що концепції на кшталт "вікон Овертону" або "піраміди Маслоу" є вкрай корисними для гуманітарної науки — по ним добре відсікати всіляку макулатуру. Щойно бачиш у книзі "вікно Овертона" — книгу миттєво відправляєш в топку печі і економиш купу читацького часу. З цим все просто, але є явища трохи складніші.
Збірка священних індуських писань називається "Веди". Від слова "Веди" можна утворити прикметник "ведійський", а можна — прикметник "ведичний". Обидва ці прикметники увійшли в нашу мову та присутні у словниках. Здається, ці прикметники є братами-близнюками. Але насправді вони не є близнюками, насправді вони доктор Джекілл та містер Хайд.
Загуглимо в пошуку статей слово "ведійський". Які статті ми побачимо? — "Про імена відйських богів", "Загальноіндоарійські сібілянти в Атхарваведі: нотатки з ведійської діалектології", "Легітимація верховного правителя у ведійському ритуалі ражасуя" тощо. Вцілому прикметник "ведійський" пристойний і належить до серйозної академічної науки. А тепер забʼємо в Гугл прикметник "ведичний" і відкриємо безодні...
"Відродження ведичних знань про суспільство у сучасному світі" (з моєї точки зору, "ведичні знання про суспільство" — це занння про те, хто серед ваших знайомих вміє приносити в жертву коня. знаний об обществе в современном мире" (с моей точки зрения "ведические знания об обществе" — это знание о том, кто из ваших знакомых умеет правильно приносити в жертву коня. Але автор певно мав на увазі якісь інші знання) "Природні пам'ятники ведичної цивілізації на Алтаї" (На Алтаї? Ну ок, може і на Алтаї, чому б і ні...)
І це ж перераховую лише статті, які мають у назві слово "ведичний" і що вийшли в наукових (кхм) журналах. Поза цими вузькими рамками слово "ведичний" розгорнулося на повну широчінь — ведична дієта, ведична психологія, ведична гімнастика і. т. д. Схоже, колись давно слова "ведійський" і "ведичний" уклали між собою щось на кшталт Тордесильяського договору, розділивши мир на дві частини. "Ведійською" залишилася наука, тому професійні індологи намагаються оминати слово "ведичний" за кілометр.