библиотека йоги

Передмова

«Манасіджа» в назві твору – це одне з імен бога Ками, бога чуттєвості, кохання, бажання та насолоди. Етимологічно це ім’я походить від слів манас — розум і джа — народжений. Тобто “Манасіджа” — це “Народжений у розумі”. Тонка рефлексія того факту, що джерелом бажання є думка, а не фізіологія.

Слово «паурурава» у назві вказує на міфологічне авторство, яке приписується легендарному цареві Пуруравасу. У Ригведі є приголомшливий гімн, присвячений історії закоханості цього царя у врятовану ним апсару Урваші. Частина гімну, схоже, загубилася, але частина сюжету, що бракує, викладається в «Шатапатха-брахмані».

Блискуча апсара поставила цареві кілька умов. Він повинен був задовольняти її сексуально тричі на добу, ніколи не брати насильно і не застосовувати до неї насильство і, що цікаво, вона не хотіла бачити його оголеним, тому перелічене відбувалося вночі. Але хитрі гандхарви, яким апсара і самим подобалася, зробили так, що одну з умов було порушено, і Урваші, перетворившись на лебедя, полетіла.

Подальший сюжет про пошук коханої ви знайдете у казках на кшталт «Царівни Лебеді», але нас цікавить перша частина міфу. Складність завдання та розмаїття любовних вправ зробили Пурураваса архетипом ідеального коханця. Саме тому авторство сутри приписане йому.

Звісно, це не так. Сутра написана цілком класичним, а не ведійським санскритом. Окрім того, в ній зустрічаються терміни Натья-шастри та ньяйї. Також для позначення жіночого лона використано термін «свадхіштхана», який окреслився в Йозі приблизно до ХІІ століття. Отже, сутра написана після цього часу. З іншого боку, в ній згадуються ведійські боги, такі як Кама, Індра та Брахма, але не боги індуїстського пантеону. Крім того, описані досить вільні звичаї, наприклад, рекомендований секс до весілля. Тобто сексуальна культура ще не зіпсована ісламським чи європейським впливом. Тому я припустив би датування тексту як ХІІ—XIV ст.

(с) Андрій Сафронов, «Нотатки на полях стародавніх текстів»

athātah paurūravasaṃ manasijasūtraṃ vyākhyāsyāmaḥ 1

tacchāstraparijñāne yuvāvasthāyāḥ prayojakatvāt 2

Отже, ми викладемо Манасіджа-сутру Пурураваса тому, що в юному віці існує бажання пізнати цю науку.

Етапи любовної гри

aṅgacatuṣtayopalakṣito ratyānandaḥ 4 1

1 У доступному нам виданні цей рядок був під номером 4, ми перемістили його відповідно до структури оповідання..

Задоволення від пристрасті можна розділити на чотири етапи.

darpakodvodhane śyāmādharasudhāprāśanamaupadeśikāṅgam 3

Перший етап смакування нектару з губ молодої дівчини, коли виникає бажання.

urasi kucābhyāṃ saṃśleṣaṇaṃ dvitiyamaṅgam 5

Другий етап це притискання жіночими грудьми до чоловічих грудей.

doṣbhyām kucayorupamardanaṃ tretīyamaṅgam 6

Стискання грудей руками – це третій етап.

jatukāṣṭhavatsaṃśleṣaṇaṃ turīyamaṅgam ॥ 7॥

Четвертий це з’єднання [настільки щільне], наче [поєднання] дерева зі смолою.

Типи насолод

svādhiṣṭhānasudhāyā anuprāśanaṃ paramānandakāraḥ 8

Вища насолода досягається наступним2 смакуванням нектару свадхіштхани.

2 Після перерахованих етапів.

ananyajasadmani sākalyenodañjipraveśaḥ brahmānandasyoupādānakāraṇam 9

Причина отримання насолоди [подібної до насолоди] Брахми — повне проникнення статевим членом в обитель Ками3.

3 Лоно.

udañjisāmipraveśaḥ lekharṣabhānande prayojakībhūto hetuḥ 10

Особливе джерело насолоди [що подібна до насолоди] Індри — це проникнення членом наполовину.

añjisthāne anukṣaṇavyāghātāsya sādhakatamaṃ dārḍhyaṃ paramakāraṇam 11

Джерело найвищої [насолоди] — це дуже потужні, часті удари статевим членом у лоно в стані сильної ерекції.

saṅkucitasvādhisthānasya bhedanakāryajanyamānandamavāṇmanasagocaram 12

Насолода, народжена активним розкриттям стиснутої свадхіштхани, — за межами обговорення та розуміння.

sardagṛdivyāghātaḥ cidābhāsasyānudarśane paramakāraṇam 13

 

Причина найвищого [задоволення, під час якого виникає] споглядання світла свідомості — удари в точку сардагріді4.

4 Точка сардагріді, згідно з коментарем, знаходиться нижче пупка на 4 пальці й асоціюється з квіткою. Ймовірно, це шийка матки..

Способи збудження бажання

darpakajanyasyābhyarhitatve ekatalprāohaṇasyātyāvaśyakatvāt 14

Гостра потреба піднятися на одне ліжко [обумовлена] повагою до бажання, що народилося.

yuvatiabhilāṣā ratyutsāhavardhane hetuḥ puruṣābhilāṣāyāścānuṣaṅgikatvāt 15

Причина посилення пристрасті — це бажання молодої жінки внаслідок обумовленості [його у відповідь] чоловічим бажанням.

aupadeśikasyānaṅgasaṅgrāmasya yuvatīnamānandatṛptau prayojakatvābhāvāt 16

[Бажання ж жінки існує] через відсутність у неї прагнення задовольнитися оргазмом під час першої любовної битви5.

5 Дослівно «у битві Безтілесного». «Безтілесний» — один з епітетів Ками.

dvitīyāhave tu tatsattvāt 17

Але існує [прагнення задоволення оргазмом] під час другої [любовної битви].

puruṣānāṃ tadvaiparītyāt 18

 

У чоловіків це [відбувається] навпаки.

āliṅganakucadhāraṇdiriva nīvīśayasthāpanasyāpyabhimatatvāt smaroddīpane asādhāraṇakāraṇarūpatvāt 19

Особливий спалах пристрасті [виникає] від бажання покласти руку на лоно6, подібний [спалах пристрасті відбувається] під час обіймів, стискання грудей та інших [етапів].

6 Можливе прочитання «у лоні».

Почуття, що переживаються при злитті (в сексі)

vyānatādiprabandhasya yuvāvasthāyāḥ prayojakatvāt 20 

Для молодого віку підходять пози, починаючи з пози нахилу7.

7 Йдеться про список п’яти поз тексту Kalyaana-maala, у якому «поза нахилу» — перша.

sardagṛdi-vyāghātajanyasyānandasyānubhūter ubhayaniṣṭhatvaṃ rasānandānubhūter ubhayatra saṃśliṣṭatvāt 21

Відчуття оргазму, що народжується від ударів у точку сардагріді, перебуває в обох [у чоловікові та жінці] внаслідок з’єднання насолод соками з обох боків.

secanakālaḥ sāyujyānandasya anubhavadarśane prayojakībhūto hetuḥ 22

Момент сім’явиверження це особлива причина відчуття задоволення від злиття.

urojasaṅgrahaṇe tadgatakāṭhinyasya prayojakatvam 23

Спосіб викликати ствердіння8 сосків — стиснення грудей.

8 Слово gata можна інтерпретувати як виникнення так і зникнення ствердіння. Коментатор звернув увагу на цю дуальність і припускає інше трактування сутри: Спосіб [який слід використовувати] при зникненні ствердіння сосків, полягає у стисканні грудей.

kāṭhinyasyopādānakāraṇarūpatvāt 24

Тому що [таке стиснення] це безпосередня причина твердості [сосків].

śambarārerāyodhane udañjidhārṣṭyaprayojakatvam 25

До битви [ж] ворога Шамбари9 твердість члена [є] спонукачем,

9 Ворог Шамбари — Прадьюмна, тобто втілення Ками. Мається на увазі любовна гра.

dhātusañcayodrekasyāpi tathātvamubhayoḥ kāryakāraṇarūpatvāt 26

внаслідок того, що обидва10 [стани перебувають] у причинно-наслідковому зв’язку зі зменшенням або збільшенням соків тіла..

10 Жорсткість грудей та твердість члена.

yonimukhe udañjimukhapraveśasyācireṇa urojodbhave paramakāraṇatvam 27

Найвища причина швидкого підняття жіночих грудей — у проникненні головкою члена в основу лона11.

11 Або в дотику члена до клітора.

prakṛtivikārasya lohitaupacayaḥ ratyutsāhavardhane hetuḥ 28

Причина зміни форм — приливання крові при збільшенні сили пристрасті.

ubhayorupacayaḥ manmathasaṅgarasya rucyutpādakatve hetuḥ 29

Причиною любовної згоди12 з появою бажання [є] приплив крові [до статевих органів] в обох.

12 Можна також перекласти як «любовної битви».

adharāmṛtāsvādanaṃ tu aupadeśika-rasotpatternidānam 30

Смакування нектару безсмертя з губ є причиною появи першої із рас13.

13 Найближче слово для перекладу терміну «раса» — посмак — емоційний чи чуттєвий післясмак, що залишається в людині після перегляду будь-якого об’єкта мистецтва. Перша раса (перша з восьми посмаків, наданих у «Натьяшастрі») — шрінгара-раса: емоційний стан еротичного збудження.

radane daśanaṃ tu sannihitarasāvirbhāvasya kāraṇam 31

Укус зубами [є] причиною відчуття іншої раси14, пов’язаної з попередньою.

14 Віра-раса – героїчний, піднесено-маніпурний стан.

saṃśleṣaṇasyāpi pūrvoktarasasyaiva avasthāntaratvam 32

Стан, подібний до вищеописаної раси, [також виникає] при обіймах.

jatukāṣṭhavat saṃśleṣe’api caramarasasyautsargikatvena prādhānyam 33

Головне для виникнення останньої раси15 — [міцні] обійми, подібні до поєднання дерева зі смолою.

15 Віра-раси.

Самовідчуття після злиття у сексі

secanadiṣṭasyopariṣṭādvartamānasyānehasaḥ viragotpādane hetukāraṇatvam 34

Час після настання оргазму – головна причина відстороненості.

muhūrtakālasyopariṣṭādvartamānasya samayasyotpannavirāgasya pradhvaṃsanadvārā ratyutsāhaśaktau paramakāraṇam 35

Головна причина [повторного] виникнення пристрасті — зникнення відстороненості через 1 мухурту16 після її наступу.

16 48 хвилин.

nirlomayonisambhedasya puruṣaśakteḥ paramakāraṇatvam 36

Найвища причина чоловічої сили злиття з лоном, позбавленим волосся, 

puruṣaśakterabhāve sambhedaṃ kartumaśakyatvāt 37

тому що за відсутності чоловічої сили — неможливе злиття з лоном.17

17 Ймовірно, тут також рядки змістилися, і цей рядок має бути після 33.

pañcaśarajanye yuvatianumateḥ prayojakatvāt 38

Згідно з приписом, згода жінки необхідна для зародження бажання, 

anumatyabhāve janyāvasānasyārthākṣiptatvāt 39

оскільки будь-яка причина втрати виниклого [бажання] полягає у відсутності згоди [жінки].

Залежність бажання від пори року

sahasyadiṣṭe darpakajanyasya atīvepsitatvam 40

Особливо бажано виникнення бажання у період сахасьї (грудень-січень).

kusumasamaye’pi tathātvam 41

У період цвітіння (навесні) також [бажане злиття].

rohitāśvasyādhiṣṭhāne ‘ṅgapradhāna-sākalyenānanyajasaṅgare yatheccham abhyanujñāsampradānam 42

У жовтні-листопаді згода до любовної битви та її головних етапів18 [дарується] відповідно до бажання.

18 Описаним у рядках 3-6.

jaivātṛkādhiṣṭhāne’pi tathātvam 43

Таким самим чином [стається] у листопаді-грудні.

anīcakāśe kāle bāhyatantrasyaiva prādhānyam 44

У період високої трави (восени) перевагу [треба віддавати] іншим мистецтвам.

uṣmakasyānehasi śaraghasrāntarite jhaṣaketorāyodhanasyābhyanujñānam 45

Під час спекотного сезону (літа) передбачається любовна битва раз на п’ять днів.

prāvṛṣi paṅktisaṅkhyāvicchedena ratijanyasyopadeśaḥ 46

[У настановах] сказано, що в сезон дощів (у липні-жовтні) пристрасть виникає раз на десять днів.

Рівні задоволення чоловіка в залежності від віку жінки

atiśyāmābhiḥ saha samprayogo janolokānandānubhave’ anuśāsanavākyasyopadeśaḥ 47

Секс із [дівчатами] старшими19 [дарує] насолоду мирського [рівня] — такий припис.

19atiśyāmā.

tapolokasya anandānubhave pūrvarūpapūrṇāvasthāyāḥ niyatakāraṇatvam 48

Предписана причина [набуття] відчуття насолоди [рівня] світу аскетів [полягпє] у поєднанні з молодими дівчатами.20

20śyāmā.

sarvānandasamūhebhyas utpannasyānirvacanīyānandasyānubhave upaśyāmāsamprayogaḥ 49

Секс із зовсім юними дівчатами21 — [причина] невимовної насолоди, [подібно до тієї] що виникла від збирання всіх [типів] задоволень.

21 upaśyāmā.

atikrāntāvasthayā saha samprayogo sāmānyānandasyāvabhāsakaḥ 50

Секс із жінками, молодість яких пройшла, описується як спокійне задоволення.

praveṣṭasaṅgrahaṇāttatpurastādyathecchaṃ rativilāsasyānuśāsane’ adhikāra(ka)tvam 51

diṣṭaprakṛtivikārasya praveṣṭasaṅgrahaṇaṃ ratitantrāvasāne prayojakībhūto hetuḥ 52

Право на задоволення від пристрасті за бажанням до та після заміжжя — у поясненні:

«Визначна причина закінчення практики пристрасті — заміжжя у (час) зміни віку».22

22 Можливий інший переклад: прийняття руки старості (часу зміни [своєї] природи). Тобто, прийняття своєї старості.

Про переклад тексту

«Паурурава-манасіджа-сутра» — практично невідомий широкому загалу текст канону «Камашастри» («Науки Кохання»). Треба сказати, що текст дуже відрізняється від більшості відомих текстів як за риторикою (використовується не цілком звична для цього кола текстів термінологія), так і за ідеями, що висловлюються. У тексті певно простежується вплив йогічної термінології та тантри.
У нашому розпорядженні був виданий видавництвом «Чокомба» у середині минулого століття варіант цього тексту та з ґрунтовним змістовним коментарем на санскриті, що суттєво полегшило розуміння самих сутр, максимально лаконічних. На жаль, коментар до пари сутр виявився втраченим, що створило деякі складнощі, які вдалося подолати.

Систематизацію матеріалів виконали: Віталій Кошлатий, Катерина Сотова, Ольга Фурманюк, Дмитро Данилов та інші. 

Кінцеве доопрацювання тексту: Роман Огневюк, Ольга Неліна, Ольга Черняк, Тетяна Приходько, переклад українською Тетяна Тараненко, редагування — Марта Коник.