библиотека йоги

«Ньяя-сутри»

«Ньяя-сутри» — основний текст індійської філософської системи, що називається «ньяя». Предмет «Ньяя-сутр» — мислення. Текст намагається відрефлексувати методи коректного і некоректного мислення, способи формувння умовиводів тощо.

Автор — Акшапада Гаутама. Дата створення — початок нашої ери. Загальна кількість сутр (висловлювань) — 529 у п’яти главах.

Існує безліч коментарів до «Ньяї», найбільш авторитетні три:

«Ньяя-бхашя», автор Ватсьяяна, приблизно 4-е століття;

«Ньяя-бхашя-варттика», автор Бхарадваджа Уддйотакара, приблизно 6-е століття;

«Ньяя-варттика-татпарятика» Вачаспаті Мішри, приблизно 9-е століття нашої ери.

Ньяя

Ньяя — це філософська школа, яка практикувала методи пізнання, описані в «Ньяя-сутрах» та в коментарях до них.

Дебати за методом ньяї понині відбуваються в Індії санскритом

Значення слова «ньяя»

Слово nyāya походить від кореня i «іти» зі суфіксом a, що утворює іменник чоловічого роду, за допомогою приставки ni.

Поза філософським контекстом слово nyāya має такі значення:

початковий тип, стандарт, метод, правило, (особливо) загальне чи універсальне правило, модель, аксіома, система, план, правильний або доречний спосіб, пристосування, доречність тощо.

Переклад декількох сутр Ньяї

Сутри в цьому блоці перекладені учасниками проєкту «Санскрит в Україні»

Сутри 1.1 і 1.2

Про жагу до пізнання

jijñāsitam artham āpta-upadeśāt prati-padyamānaḥ liṅga-darśanena api bubhutsate। [prati-padyamānaḥ] liṅga-darśanena anumitaṃ ca pratyakṣataḥ didṛkṣate। pratyakṣataḥ upalabdhe arthe jijñāsā nivartate।

Той, хто пізнає, хоче зрозуміти об’єкт, жаданий для пізнання, і з тлумачення від авторитета, і з допомогою відстежування ознак [об’єкта]. [Той, хто пізнає] бажає побачити безпосередньо те, що було пізнано за допомогою спостереження ознак. Коли об’єкт безпосередньо пізнаний, тоді зникає жага пізнання.
«Ньяя-бхашя», коментар до сутри 1.1.2.

 

Про дискусію

vādah khalu nānā-pravaktļkaḥ praty-adhikarana-sādhanaḥ anyatara-adhikarana-nirņaya-avasānaḥ vākya-samūhaḥ prthag-uddistaḥ upalakṣaṇa-artham |

Як відомо, дискусія – це така сукупність висловлювань, яку формують декілька осіб, що висловлюються, та в якій пропонуються докази кожного з тезисів, та, яка завершуєтся достовірністю у правильності однієї з двох тез.

«Ньяя-бхашя», коментар до сутри 1.1.1.

Про тролінг

tatra vādajalpau saprayojanau, vitaṇḍā tu parīkṣyate। vitaṇḍayā pravartamānaḥ vaitaṇḍikaḥ। sa prayojanam anuyuktaḥ yadi pratipadyate, saḥ asya pakṣaḥ saḥ asya siddhāntaḥ iti vaitaṇḍikatvaṃ jahāti। atha api para-pakṣa-pratiṣedha-jñāpanaṃ prayojanaṃ braviti, etadapi tādṛgeva। yaḥ jñāpayati, yaḥ jānīte, yena jñāpyate, yacca jñāpyate etacca pratipadyate yadi, tadā vaitaṇḍikatvaṃ jahāti। atha na pratipadyate, parapakṣa-pratiṣedha-jñāpanaṃ prayojanam iti etad asya vākyam anarthakaṃ bhavati। vākya-samūhaḥ ca sthāpanā-hīnaḥ vitaṇḍā। tasya yadi abhidheyam arthaṃ pratipadyate, saḥ asya pakṣaḥ sthāpanīyaḥ bhavati। atha na pratipadyate, pralāpamātram anarthakaṃ bhavati। atha na pratipadyate, pralāpamātram anarthakaṃ bhavati। vitaṇḍātvaṃ nivartataḥ iti।

[Згадані вище] дискусія та дебати мають мотив. Тролінг, однак, опишу зараз. Тролінг – це те, крізь що діє троль. Якщо він діє [за допомогою тролінгу], але виявляється, що він так само має визначену позицію та систему поглядів, які розкриває, коли його запитують, [тоді] він не троль. Якщо ж [хтось] говорить, що [його] мотивом є інформування про суперечності в позиції опонента, то це теж не є тролінгом. Не є тролем той, [хто] діє інформуючи, пізнаючи, та завдяки кому інформується [співбесідник], а також той, хто інформується [сам]. Якщо [дехто] не чинить так, аби проінформувати про суперечності в позиції опонента – таке його висловлювання буде полишене сенсу. Троль — це той, чиї висловлювання просторі, та позбавлені обґрунтування. Якщо він діє так, щоб об’єкт [обговорення] був визначений, така його позиція має бути встановлена. Якщо не діє таким чином, аби об’єкт обговорення був визначений, то [діалог] буде всього лиш порожньою балачкою, позбавленою сенсу.

«Ньяя-бхашя», коментар до сутри 1.1.1.

Про переродження

naimittikaḥ san pretya-bhāvaḥ pravṛtti-nimittaḥ iti, sātmakaḥ san dehendriya-buddhi-vedanā-santāna-uccheda-pratisandhānābhyāṃ pravartata iti।

Маючи на те причину, наступне народження визначене діяльністю [в чинному народженні].
Переродження, будучи наділене атманом, відбувається через руйнування і наступне з’єднання потоку, що складається з тіла, органів чуття, когнітивних здібностей і [тілесних] відчуттів.

 

«Ньяя-бхашя», коментар до сутри 1.1.2

Сутра 9

Про об'єкти пізнання

ātma-śarīrendriyārtha-buddhi-manaḥ-pravṛtti-doṣa-pretyabhāva-phala-duḥkhāpavargāstu prameyam॥1॥1 ॥9॥

Предмети пізнання — це атман, тіло, органи чуття та відчуття, [їх] об’єкти, пізнання, увага, активність, вади, переродження, плоди [вчинків], страждання та остаточне визволення. 

 

сутра 1.1.9.

Характеристики об'єктів пізнання, в тому числі й атмана

tatrātmā sarvasya draṣṭā sarvasya bhoktā sarvajñaḥ sarvānubhāvī।  tasya bhogāyatanaṃ śarīram। bhoga-sādhanānīndriyāṇi। bhoktavyā indriyārthāḥ। 

Серед них атман — що спостерігає все, все куштує, все досвідчує. Тіло — місто локалізації насолоди цього [атмана]. Органи чуття є засобами досягнення насолоди. Об’єкти органів чуття такі, що ними можливо насолоджуватися.

Пізнання — задоволення

bhogo buddhiḥ।

Пізнання — куштування (задоволення).

«Ньяя-бхашя», коментар до сутри 1.1.9.

Сутра 10

ньяя об атмане

Ньяя про існування атмана

icchādveṣaprayatnasukhaduḥkhajñānānyātmano liṅgam ॥

Ознаки атмана — це бажання, відраза, зусилля, задоволення, страждання і пізнання.

сутра 1.1.10.

Бажання як доказ інсування атману

Атман бажає дістати об’єкт саме такого виду, який він запізнав раніше як приємний. Цій [спомин] був би неможливий в контексті лиш окремих актів пізнання, предмет яких визначений, ніби вони набували становлення в іншому тілі.

Відраза як доказ інсування атману

Відраза [має місце] стосовно причини страждання, оскільки єдиний, що бачив багато об’єктів, пригадав те, що спостерігав [страждання].

Задоволення як доказ існування атману

Коли спостерігає, [атман] бажає осягнути об’єкт саме такого виду, який був [раніше] відомий йому як причина задоволення.

Зусилля як доказ інсування атману

Ось це зусилля не може мати місця без єдиного спостерігача різних об’єктів, який пригадує про спостереження. Це неможливо в контексті тільки лиш окремих актів пізнання, предмет яких визначений, наче вони набували становлення в іншому тілі. Тим же (способом) пояснене зусилля стосовно причини страждання.

Пізнання як доказ інсування атману

Він, що досягає засобу розуміння, за допомогою пригадування приємного і неприємного, пізнає приємне, пізнає неприємне, відчуває приємне і неприємне. Причина ж цього названа вище. Відомо, що маючи бажання пізнавати, він рефлексує «чому?» Та, рефлексуючи, пізнає це. І ось це знання стає ознакою атмана, якщо скоро воно сприймається як те, що має ідентичний суб’єкт, що й суб’єкт бажання пізнавати й суб’єкт рефлексії.

Ньяя санскритом з коментарями

Ньяя-сутри з коментарем Бхашя Ватсьяяни

видавництво Тхаккур

«Ньяя-сутри», доповнені коментарем «Бхашя» Ватсьяяни. 

Коментар написаний через 3-4 століття після створення сутр.

Ньяя-сутри з субкоментарем Бхашя-варттика

видавництво Тхаккур

«Ньяя-сутри», доповнені субкоментарем «Бхашя-варттика» Бхарадваджи Уддйотакари. 

Субкоментар створений приблизно в 6 столітті після написання сутр.

Ньяя — переклад англійською

Nyaya philosophy.

M.Gangopadhyaya

Nyaya philosophy. Literal tranlsation of Gautama's Nyayasutra and Vatsyayana's Bhashya. Part I - First adhyaya.(M.Gangopadhyaya)(Calcutta,1967)