библиотека йоги

Емоції в текстах езотеричних традицій

Практики роботи з емоціями

«Гаудападія-каріка», одне із першоджерел йоги про контроль емоцій. Чотири техніки роботи з емоціями початкового рівня в одному абзаці.

Ставлення до емоцій у філософських школах Греції

Існує принципова відмінність світогляду в судженнях щодо психіки між лініями грецької філософії, що беруть початок від Парменіда, Платона та Арістотеля, і психоаналізом, з одного боку, та стоїцизмом і йоґою, з іншого боку.

Перша група вчень приписує емоційні та афективні прагнення людини до діяльності її особливої частини психіки, та називає її чи то «тваринною душею», чи несвідомим. Тоді як раціональна частина (людська душа, свідомість і т.д.) покликана контролювати, приборкати цю частину.

Стоїки вважали, що емоції людини принципово відрізняються від почуттів тварин. Більш того, не існує особливої афективної частини психіки. Джерелом руйнівних емоцій є розумова частина людини, котра … не зовсім розумна, бо часто побудована на хибних принципах своїх роздумів. Іншими словами, якраз сама людина вирішує «накритись» негативними емоціями чи віддатись руйнівним бажанням.

Емоції в Йоґа-сутрах

1.12 Ніродха цих (врітті) досягається абх’ясою та вайраг’єю.

1.13 У цьому [рядку] абх’яса — це зусилля бути стійким.

1.14 Цей стан [стійкості] стає звичним під час тривалої, безперервної, обережної практики.

1.15 Виокремлення себе з емоцій до побачених та почутих об’єктів — прояв майстерності у вайраг’ї.

Фактично автор Йоґа-сутр вказав два можливих методи роботи з психікою. В тій чи іншій формі їх використовують в усіх більш пізніх системах психопрактик: метод контролю емоційних станів і метод виокремлення з них.

 

Лекції про зв'язок емоцій та йоґи

Взаємозв’язок «ками» та «йоґи» в Камасутрі Ватс’яяни, доповідь на круглому столі в Інституті філософії ім. Сковороди

Юлія Ярошенко

Традиційно вважають, що давньоіндійська йоґа була аскетичною практикою і загалом негативно ставилася до чуттєвих насолод (до ками). 

Однак існували спроби прокласти місток між цими аспектами. Об’єктами мого дослідження є визначення терміну «кама», яке дав Ватсьяяна у другому розділі Камасутри (2.11), та коментар до цього рядка, котрий написав Яшодхара у коментаторському тексті під назвою Джаянгала (13 сторіччя).

Внаслідок аналізу вдалось виявити стратегію встановлення взаємозв’язку між концепціями йоґи та суттю терміна «Кама».

Емоції, бажання та сексуальність в класичнії Йозі

Андрій Сафронов

Лекція про стосунок текстів класичної йоги до емоцій та про практики, що запропоновані в них.

Практика роботи з емоціями в йозі

Юлія Ярошенко

Лекція про способи глибшого пізнання себе та своїх щирих бажань за допомогою власних емоцій та медитацій йоґи.

Про контроль емоцій в практиках йоґи

Олексій Савенко

Робота з емоціями в йозі

Владислав Очеретько та Ольга Неліна
Тайм-лайн:
0:53 емоційний стан соціуму після початку Covid-19
2:20 емоції, яких не вистачає людям
03:53 робота з емоціями в йозі
04:45 сила впливу емоцій на людину
09:20 інструмент для роботи з емоціями у щоденному житті
14:30 важливість актуалізації своїх емоцій сьогодні
15:37 опис техніки роботи з емоціями

Статті про емоції

списки эмоций

Популярні списки емоцій

Інструктор йоги Дар’я Антоненко  про  хибні думки популярних списків емоцій:

Якщо хочете заплутатись — почитайте списки емоцій у мережі.



Іноді я отримую такі списки із поміткою «ось що допоможе розібратись із ситуацією». На перший погляд здається, що назви емоцій у списку мають у чомусь допомогти. Але це лише на перший погляд.

 

— список емоцій не навчить відчувати.

Знання слова «любов» — не є приводом, щоб переживати почуття любові. Інакше світ не чув би так багато сумних пісень. Щоб наблизити людину до розуміння любові, Еріх Фромм пише книгу «Мистецтво любити». В книзі він освітлює помилкові переконання, стереотипи поведінки, що заважають, і пропонує осмислити нові погляди на любов. На практиці не вивченням слова, а осмисленням і досвідом люди осягають мистецтво чуттєвих відносин.

Інший приклад — «впевненість». Людину робить впевненою концентрація на цілі та наполегливість у досягненні бажаного, але не знання про існування слова.

 

Щоб навчитися відчувати, потрібні практики та осмислення.

 

— список емоцій не допоможе навчитися виражати почуття.

Історіями про нерозділене кохання рясніє не лише художня література, а й життя. Герої цих історій можуть навіть писати вірші про почуття, але так і не наважитися про них сказати. Щоб навчитися вільно висловлювати почуття, знання слів недостатньо. Потрібно позбутися внутрішніх обмежень, які заважають вільно висловлювати почуття.

 

— список емоцій і почуттів не допоможе розібратися з негативом.

Наприклад, образу оспівують у внутрішніх та зовнішніх діалогах. Звинувачення чи фраза «я ображаюся на тебе» не усувають образи. Так само вони не допомагають зрозуміти, що образа — це спосіб досягнення «хочу, щоби було по-моєму». Для усунення негативу необхідно розібратися і в своїх істинних мотивах, і в своїх помилках, і знайти конструктивну лінію поведінки для досягнення бажаного.

 

— список емоцій навчить ігнорувати важливе.

У більшості таких списків бракує сексуальності, бажання, пристрасті й безлічі відтінків почуттів — від влади до естетичних переживань. Читачеві списку залишається здогадуватися, скільки ще відтінків почуттів виключено.

 

— список емоцій не допоможе систематизувати знання про емоційну сферу.

Списки створюють багато запитань. Чому гнів та апатія в одному стовпчику? Який принцип сортування? Який зв’язок між негативними та позитивними емоціями? Чому емоції діляться за кольорами і як це має допомогти? Списки не дають відповіді на ці запитання.

 

Внутрішній світ людини глибокий і складний. Одного списку замало, щоби розібратися. Для систематизації спостережень за внутрішнім світом потрібна складна та цілісна система поглядів та практик. Для мене нею є Йоґа — жива традиція самопізнання та розвитку з історією в 4000 років.

медитация на враждебность
Стаття Андрія Сафронова
 

Найефективніший спосіб зменшення агресивності — це розвиток анахати. Анахата дає змогу відчувати в будь-якій людині передусім людину, а не його соціальні ролі. Також вона дає переживання єдності з людьми та Світом.

Емпатія, головна анахатна якість, сама собою робить людину менш агресивною.

 

Лекції, присвячені емоціям у контексті психології

Основою цього підходу є уявлення про психіку як сукупність психічних процесів. Кожен із них можна виділити й вивчити незалежно один від одного. Виділяють три основні групи психічних процесів: пізнавальні, емоційно-чуттєві, вольові. До пізнавальних відносять відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, інтуїцію. Групу емоційно-чуттєвих процесів складають емоції та почуття.

Читати далі

З енергетичного погляду потреби людини можна розглядати як деякі первинні енергії. Право володіння цими енергіями напрацьовано людиною на попередніх еволюційних рівнях. Людина, з одного боку, використовує їх для здійснення дій, що задовольняють ці потреби, а з іншого — енергії підштовхують людину до цього через бажання. Володіння людиною великою кількістю такої енергії спричиняє сильне бажання щось зробити. Це бажання розряджається в процесі здійснення дій, які наближають людину до задоволення відповідної потреби. У процесі розрядження напруги людина переживає відчуття задоволення і приємної втоми.

Читати далі

Різновидом регламентаційних програм є ярлики — програми, які емоційно оцінюють, що є добре і що — погано. Зазвичай ярликами є досить невинні слова, що мають емоційне (а отже, й енергетичне) наповнення. Прикладами ярликів є: «Мудрування», «Панькатися», «Телячі ніжності» і т. д. Легко помітити, що кожен з подібних виразів означає цілком нормальну функцію — прояв інтелекту, делікатність, ніжність. Проте програма дає їй негативне емоційне забарвлення. Очевидно, запрограмована так людина уникатиме відповідних проявів чи соромитиметься їх.

Читати далі

Захисний механізм «Спротив»

Під впливом цього захисного механізму людина активно емоційно не бажає досліджувати об’єкти своєї психіки або несвідомо зриває практики дослідження (запізнення, втрата книг, проспання будильника тощо). Яскравим прикладом є нездатність людини почути з вуст психотерапевта або цілителя інформацію, яка є актуальною для її особистісного зростання.

Читати далі

Проєктивна сітка, що зв’язує психіку та тіло, подібна до чакральної системи, яку описують стародавні джерела. Ця сітка має такий вигляд:

Горло та шия пов’язані з інтелектом, здатністю формулювати свої думки, правом мати власні судження, власні міркування, правом приймати самостійні рішення. Затиски в зоні горла часто пов’язані з затисканням людиною бажання висловити образу чи іншу емоцію, що її переповнює (з цією ж проблемою часто пов’язаний зоб — збільшення розмірів щитовидної залози). Затиски в задній частині шиї, шийний остеохондроз пов’язані із тягарем відповідальності, який людина «звалила» на себе, іноді — з бажанням «сховатися», втягнути голову в шию, стати непомітним.

Читати далі

Книги, які описують емоції та почуття різних культур

Культурний код

Клотер Рапай

«Культурний код» — ця книга підвищує рівень освіченості в темі контролю емоцій. Вона демонструє, що кожній культурі притаманні свої «улюблені» емоції. Таке знання допомагає більш тонко зрозуміти власні емоції, які людина увібрала під час виховання, та емоції, які властиві іншим культурам.

«Одна з невирішених проблем двадцятого століття полягає в тому, що ми досі маємо неясне й упереджене уявлення про те, що саме робить Японію країною японців, США країною американців, Францію країною французів, а Росію країною росіян... Нестача цих знань заважає країнам розуміти одне одного».

(с) Клотер Рапай «Культурний код».

70 оповідань папуги

У книзі міститься збірка яскравих побутових сцен, фантастичних сказань, романтичних любовних пригод. Ці сцени об’єднує витончена сюжетна рамка — оповідь, яка виправдовує та пояснює поєднання дуже різних сюжетів і ще більше зацікавлює читача.

У «Сімдесяти оповіданнях папуги» розповідач — це папуга, що говорить, згідно зі східною традицією, птаха мудра та красномовна. Хазяїн папуги вирушив у подорож і залишив вдома молоду дружину.

Чарівна птаха спілкується з дружиною й цим утримує жінку, яка нудьгує, від зради чоловікові. Казки папуги захоплюють так, що красуня, у бажанні дослухати чергове оповідання, не може відірватися і вийти з дому на побачення з коханцем.

Герой із тисячею облич

Джозеф Кемпбелл

«Скрізь, де ступала людська нога, за будь-яких обставин люди створювали міфи — живі втілення співпраці людського тіла й духу. Не є перебільшенням сказати, що міф — це чудесний канал, яким невичерпні потоки енергії космосу запліднюють людську культуру в усіх її проявах. Релігії, філософії, мистецтва, форми соціальної організації первісної та історичної людини, відкриття в науці й техніці, і самі сновидіння, що спалахами вриваються в наш сон, — усе це зароджується в первісному, магічному колі міфу»

Уривок із книги: Джозеф Кемпбелл «Герой із тисячею облич»

Міфи — перекази грецьких міфів

Стівен Фрай

«Англійське слово «hearth — вогнище» має походження від слова «heart — серце», так само, як і в сучасній грецькій мові — вогнище називають словом «kardia», що також означає «серце». У Стародавній Греції ширше поняття вогнища та дому виражали поняттям «oikos», воно й далі живе в словах «економіка» та «екологія». Латиною вогнище називають словом «focus», що говорить само за себе.

Ці слова об’єднує значення центрального твердження, яке розкриває чимале значення домашнього вогнища для греків та римлян, і, як наслідок, важливість Гестії як божества».

Разом з композитором Деббі Вайсманом Стівен Фрай випустив альбом під назвою The Mythos Suite.

Єгипетські казки, оповідання та легенди

Ернст Альфред Волліс Бадж

«У книзі описані казки про чудеса чарівного мистецтва стародавніх магів. Ці казки взяли з відомого папірусу, який колись належав міс Весткар, а зараз його зберігають у Британському музеї (Р. 3003). Сам папірус був записаний професійним писарем в епоху гіксоського панування на початку ІІ тисячоліття н.е., можливо, щоб учні однієї з жрецьких шкіл могли його копіювати.

Уривок із книги Волліс Бадж «Єгипетські казки, оповідання та легенди».

Мистецтво як провідник. Кашмірський Шиваїзм: Абхінаваґупта та Кшемараджа

Ісаєва Н.В.

«… В індійській філософській традиції мистецтво (особливо театральне мистецтво) — це така штука, яка при правильному використанні, дійсно сприяє проходженню електричного струму; воно не відводить у сторону, не перекриває потік енергії, але допомагає своєрідному удару блискавки, — і, зрештою, приводить учасників процесу (а в максимумі — і глядачів) до цілей, які лежать далеко за межами виключно естетичного споживання… В індійській філософській традиції мистецтво — це вахана, їздова тварина божества, яка досягне цілі, якщо правильно нею керувати (оскільки говоримо тут про кашмірський шиваїзм, сидіти доведеться на спині в його бика Нанді). Ціль — це, звісно, звільнення, мокша — вище релігійне благо; та оскільки ми намагаємося розглянути можливість прийти до звільнення «короткою стежкою» художньої креативності, тож імовірно  потрапимо в поле тантризму».

Пристрастю скутий світ, пристрастю він і звільняється.

Хеваджра-тантра

У цьому світі неможливо побачити будь-що, створене за браком бажання.

Ману смріті मनुस्मृति

Людина, що має радість у собі, задоволена собою, знайшла спокій у собі, — така людина не обумовлена необхідністю діяти.

Бхагавад-гіта भगवद्गीत