«Ньяя-сутри»

«Ньяя-сутри» — основний текст індійської філософської системи, що називається «ньяя». Предмет «Ньяя-сутр» — мислення. Текст намагається відрефлексувати методи коректного і некоректного мислення, способи формувння умовиводів тощо.

Автор — Акшапада Гаутама. Дата створення — початок нашої ери. Загальна кількість сутр (висловлювань) — 529 у п’яти главах.

Існує безліч коментарів до «Ньяї», найбільш авторитетні три:

«Ньяя-бхашя», автор Ватсьяяна, приблизно 4-е століття;

«Ньяя-бхашя-варттика», автор Бхарадваджа Уддйотакара, приблизно 6-е століття;

«Ньяя-варттика-татпарятика» Вачаспаті Мішри, приблизно 9-е століття нашої ери.

Ньяя

Ньяя — це філософська школа, яка практикувала методи пізнання, описані в «Ньяя-сутрах» та в коментарях до них.

Дебати за методом ньяї понині відбуваються в Індії санскритом

Значення слова «ньяя»

перевод слова ньяя

Слово nyaya походить від кореня i «іти» зі суфіксом a, що утворює іменник чоловічого роду, за допомогою приставки ni.

Поза філософським контекстом слово nyaya має такі значення: 

початковий тип, стандарт, метод, правило, (особливо) загальне чи універсальне правило, модель, аксіома, система, план, правильний або доречний спосіб, пристосування, доречність тощо.

Переклади російською

Ньяя-сутри. Ньяя-бхашя

Шохін В. К.

Переклад російською мовою «Ньяя-сутры» (III—IV ст.) і нормативний коментар до них «Ньяя-бхашья» Ватсьяяни (IV-V вв.). Ньяя напрацьовувала не лише методологію індійського філософського дискурсу, а й широке коло проблем логіки та «етики». Перекладена книжка пояснює історико-філософські дослідження, в яких простежуються основні етапи становлення класичної ньяї, піддаються аналізу структура та зміст пам'ятників; особлива увага надається інтерпретації 16 нормативних предметів ньяї (падартх), діяльності автора сутр і коментатора, зв'язків ньяї з іншими індійскими філософськими школами, передовсім буддистськими.

Ньяя санскритом з коментарями

Ньяя-сутри з коментарем Бхашя Ватсьяяни

видавництво Тхаккур

«Ньяя-сутри», доповнені коментарем «Бхашя» Ватсьяяни. 

Коментар написаний через 3-4 століття після створення сутр.

Ньяя-сутри з субкоментарем Бхашя-варттика

видавництво Тхаккур

«Ньяя-сутри», доповнені субкомментарием «Бхашя-варттика» Бхарадваджи Уддйотакари. 

Субкоментар створений приблизно в 6-ому столітті після написання сутр.

Nyaya philosophy.

M.Gangopadhyaya

Nyaya philosophy. Literal tranlsation of Gautama's Nyayasutra and Vatsyayana's Bhashya. Part I - First adhyaya.(M.Gangopadhyaya)(Calcutta,1967)

Переклад декількох сутр Ньяї

Сутри в цьому блоці перекладені учасниками проєкту «Санскрит в Україні»

Сутри 1.1 і 1.2

Про жагу до пізнання

jijñāsitam artham āpta-upadeśāt prati-padyamānaḥ liṅga-darśanena api bubhutsate। [prati-padyamānaḥ] liṅga-darśanena anumitaṃ ca pratyakṣataḥ didṛkṣate। pratyakṣataḥ upalabdhe arthe jijñāsā nivartate।

Той, хто пізнає, хоче зрозуміти об’єкт, жаданий для пізнання, і з тлумачення від авторитета, і з допомогою відстережування ознак [об’єкта]. [Той, хто пізнає] бажає побачити безпосередньо те, що було пізнано за допомогою спостереження ознак. Коли об’єкт безпосередньо пізнаний, тоді зникає жага пізнання.
«Ньяя-бхашя», коментар до сутри 1.1.2.

Про дискусію

vādah khalu nānā-pravaktļkaḥ praty-adhikarana-sādhanaḥ anyatara-adhikarana-nirņaya-avasānaḥ vākya-samūhaḥ prthag-uddistaḥ upalakṣaṇa-artham |

Як відомо, дискусія – це така сукупність висловлювань, яку формують декілька осіб, що висловлюються, та в якій пропонуються докази кожного з тезисів, і та, яка завершуєтся достовірністю однієї з двох тез у правильності.
«Ньяя-бхашя», коментар до сутри 1.1.1.

Про тролінг

tatra vādajalpau saprayojanau, vitaṇḍā tu parīkṣyate। vitaṇḍayā pravartamānaḥ vaitaṇḍikaḥ। sa prayojanam anuyuktaḥ yadi pratipadyate, saḥ asya pakṣaḥ saḥ asya siddhāntaḥ iti vaitaṇḍikatvaṃ jahāti। atha api para-pakṣa-pratiṣedha-jñāpanaṃ prayojanaṃ braviti, etadapi tādṛgeva। yaḥ jñāpayati, yaḥ jānīte, yena jñāpyate, yacca jñāpyate etacca pratipadyate yadi, tadā vaitaṇḍikatvaṃ jahāti। atha na pratipadyate, parapakṣa-pratiṣedha-jñāpanaṃ prayojanam iti etad asya vākyam anarthakaṃ bhavati। vākya-samūhaḥ ca sthāpanā-hīnaḥ vitaṇḍā। tasya yadi abhidheyam arthaṃ pratipadyate, saḥ asya pakṣaḥ sthāpanīyaḥ bhavati। atha na pratipadyate, pralāpamātram anarthakaṃ bhavati। atha na pratipadyate, pralāpamātram anarthakaṃ bhavati। vitaṇḍātvaṃ nivartataḥ iti।

[Згадані вище] дискусія та дебати мають мотив. Тролінг, однак, опишу зараз. Троль – це той, хто діє через тролінг. Якщо він діє [за допомогою тролінгу], але виявляється, що він так само має визначену позицію та систему поглядів, які розкриває, коли його запитують, [тоді] він не троль. Якщо ж [хтось] говорить, що [його] мотивом є інформування про суперечності в позиції опонента, то це теж не є тролінгом. І якщо [дехто] здієйстнює інформування, пізнавання, завдяки кому інформується [співбесідник], а також той, хто інформуєтся [сам], в такому [вчинку] теж нема тролінгу. Якщо [дехто] не чинить так, щоби проінформувати про суперечності в позиції опонента – таке його висловлювання буде полишене сенсу. Троль — це той, чиї висловлювання обширні, та позбавлені обґрунтування. Якщо він діє так, аби об’єкт [обговорення] був визначений, така його позиція має бути встановлена. Якщо не діє таким чином, аби об’єкт обговорення був визначений, то [діалог] буде всього лиш порожньою балачкою, позбавленою сенсу.

«Ньяя-бхашя», коментар до сутри 1.1.1.

Про переродження

naimittikaḥ san pretya-bhāvaḥ pravṛtti-nimittaḥ iti, sātmakaḥ san dehendriya-buddhi-vedanā-santāna-uccheda-pratisandhānābhyāṃ pravartata iti।

Маючи на те причину, наступне народження визначене діяльністю [в чинному народженні].
Переродження, будучи наділене атманом, набуває становлення через руйнування і наступного з’єднання потоку, що складається з тіла, органів чуття, когнітивних здібностей і [тілесних] відчуттів.

 

«Ньяя-бхашя», коментар до сутри 1.1.2

Сутра 9

О познаваемых объектах

ātma-śarīrendriyārtha-buddhi-manaḥ-pravṛtti-doṣa-pretyabhāva-phala-duḥkhāpavargāstu prameyam॥1॥1 ॥9॥

Предметы познания — это атман, тело, органы чувств и ощущений, [их] объекты, познание, внимание, активность, пороки, перерождение, плоды [действий], страдание и окончательное освобождение. 

 

сутра 1.1.9.

Характеристики познаваемых объектов, в том числе и атмана

tatrātmā sarvasya draṣṭā sarvasya bhoktā sarvajñaḥ sarvānubhāvī।  tasya bhogāyatanaṃ śarīram। bhoga-sādhanānīndriyāṇi। bhoktavyā indriyārthāḥ। 

Серед них атман — що спостерігає все, все куштує, все досвідчує. Тіло — місто локалізації насолоди цього [атмана]. Органи чуття є засобами досягнення насолоди. Об’єкти органів чуття такі, що ними можливо насолоджуватися.

Пізнання — задоволення

bhogo buddhiḥ।

Пізнання — куштування (задоволення).

«Ньяя-бхашя», коментар до сутри 1.1.9.

Про переродження

naimittikaḥ san pretya-bhāvaḥ pravṛtti-nimittaḥ iti, sātmakaḥ san dehendriya-buddhi-vedanā-santāna-uccheda-pratisandhānābhyāṃ pravartata iti।

Сутра 10

ньяя об атмане

Ньяя про існування атмана

icchādveṣaprayatnasukhaduḥkhajñānānyātmano liṅgam ॥

Ознаки атмана — це бажання, відраза, зусилля, задоволення, страждання і пізнання.

сутра 1.1.10.

Характеризуется желание

Атман желает получить объект именно такого рода, который он познал ранее в качестве приятного. Это [вспоминание] было бы невозможно в контексте лишь отдельных актов познания, предмет которых определен, как будто они происходили в другом теле.

характеризуется отвращение

Отвращение [имеет место] по отношению к причине страдания, поскольку единый, видящий много объектов вспоминал о том, что наблюдал [страдание].

характеризуется удовольствие

Наблюдая, [атман] желает обрести объект именно такого рода, который был [ранее] известен ему как причина удовольствия.

характеризуется усилие

Вот это усилие не может иметь место без единого наблюдателя разных объектов, вспоминающего о наблюдении. Это невозможно в контексте только лишь отдельных актов познания, предмет которых определен, как будто они происходили в другом теле. Тем же (способом) объяснено усилие по поводу причины страдания.

характеризуется познание

Он, обретающий средство постижения, с помощью воспоминания приятного и неприятного, познает приятное, познает неприятное, ощущает приятное и неприятное. Причина же этого была названа выше. Известно, что желая познавать, он рефлексирует «почему?». И, рефлексируя, познает это. И вот это знание является признаком атмана, коль скоро оно воспринимается как то, что имеет идентичный субъект, что и субъект желания познавать и субъект рефлексии.