Частини (анґі) йоґи
Значення терміну «аштанґа-йоґа»
अष्ट । aṣṭa । ашта
Ашта — вісім
अष्टाङ्गयोग । aṣṭāṅgayoga । аштанга-йоґа
Аштанга-йоґа — йоґа з восьми частин.
अङ्ग । aṅga । анґа
Анґа —частина, відділ, секція, тіло, частина тіла.
योग । yoga । йоґа
Йоґа – метод, з'єднання, союз.
Частини йоґи
«Йоґа кількох частин» — це традиції, у яких численні практики та вправи поділені на частини. Отже, частина йоґи — сукупність чимось схожих практик. Найвідоміша йоґа, яка складається з багатьох частин — це йоґа з восьми частин (аштанга). Патанджалі поділяє практики на: асани, пранаями, практики обітниць (ями, ніями), дві медитації (пратьягара, дгарана) і два стани свідомості (дг’яна, самадгі), які виникають унаслідок медитації.
Для нас такий поділ є незвичним, адже він нерівномірний: в асанах, пранаямах, ямах, ніямах міститься по кілька вправ, а в інших чотирьох частинах — дві вправи і два стани.
У книзі Roots of Yoga, Джеймс Малінсон розглядає традиції з різним поділом практик на частини і виділяє йоґи: 4-х, 5-ти, 6-ти, 8-ми, 15-ти частин.
На цій сторінці ми розповімо про частини йоґи декількох традицій.
Різновиди йоґи кількох частин
Скільки анґ (частин) у йозі?
Варіанти йоґи з 6-ти частин відомі в йоґа-упанішадах і навіть з 15-анґової йоґи, згаданої в Шанкари. Ще один приклад незвичної 6-анґової йоґи наведений у Гух’ясамаджатантрі — бабусі всіх йоґа-тантр.
18 розділ тексту постулює шатанґа-йоґу, яка за оригінальною послідовністю містить такі частини: пратьягара, пранаяма, дг’яна, дгарана, анусмріті (пам’ятання-усвідомлення) і самадгі. Визначення цих анґ загалом очевидні, за винятком дг’яни. Автори тексту стверджують, що дг’яна буває п’яти видів: вітарка, вічара, пріті, сукха й екаґрата.
Знайомий із йоґа-сутрою читач одразу помітить відсилку до сутри 1.17.
Vitarka-vicārānandāsmitā-rūpānugamāt samprajñātaḥ ॥ 17॥
Для нас особливо важливим є те, що наведені види дг’яни є етапами й методами активного пізнання: вітарка (розглядання з усіх сторін), вічара (дискусійний розгляд), пріті (прийняття) відповідає етапу природної течії думки, неможливості відвернути увагу від роздуму, сукха (ананда) це насолода процесом, екаґрата — повна і природна концентрація.
Помітно, що в період написання тантри термін Дг’яна ще не деградував до рівня «споглядання» і, тим паче, «молитви», як у більш пізніх текстах.
Помітно, що в період написання тантри термін Дг’яна ще не деградував до рівня «споглядання» і, тим паче, «молитви», як у більш пізніх текстах.
Рідкісна частина йоґи: тарка
Під час читання Тантралоки знову зіткнувся з питанням про значення мислення,
а точніше філософського роздуму в йозі. Слідом за Майтрі-упанішадою Тантралока виділяє тарку — «філософський роздум про сутність» як особливу анґу йоґи.
До того ж Абгінаваґупта кілька разів повторює твердження, що тарка є найкраща (уттамам) з анґ йоґи.
Аналізуючи кожну з 8-ми частин аштанга-йоґи Патанджалі, автор Тантралоки робить висновок, що вони, з одного боку, носять лише допоміжний характер і мають привести до стану тарки, а з іншого — вони найбільш ефективні в супроводі тарки.
(с) Записки на полях прадавніх текстів.
Аналізуючи кожну з 8-ми частин аштанга-йоґи Патанджалі, автор Тантралоки робить висновок, що вони, з одного боку, носять лише допоміжний характер і мають привести до стану тарки, а з іншого — вони найбільш ефективні в супроводі тарки.
(с) Записки на полях прадавніх текстів.
Хибні уявлення про частини йоґи
Однією з найпоширеніших оман про йоґу є уявлення про йоґу «восьми ступенів». Омана криється в обох словах. Число 8 не є переконливо значущим — існують моделі з 6-ти й навіть з 15-ти частин. «Анґа» — не є щаблем, вона є частиною, тому ідея поступового проходження щаблів помилкова. Мене не полишала ідея знайти першоджерело цього хибного тлумачення, яке так сильно впливає на сучасну (в тому числі індійську) йоґу. Й ось знайшов.
Уперше ідея щаблів з’явилась у передмові до другого видання першого перекладу Йоґа-сутри англійською, який виконав Баллентайн у 1852 році. Доступне мені друге видання (1885 року) створене за підтримки Теософського товариства. У передмові міститься термін «stage» стосовно до анґ, які описав Патанджалі. На жаль, структура книги не дозволяє зрозуміти, чи це є авторська передмова самого Баллентайна, чи її редактора Тукорама Татья. Однак, необхідно розуміти, що до Баллентайна жодні йоґа-тексти взагалі не перекладались. Він був піонером і мав право на помилку. Яку, втім, ми маємо виправити.
